Три роки назад.
Хто прокинувся сьогодні о 4 ранку як три роки назад, коли почалося повномасштабне вторгнення? Уже три роки пройшло з того дня, як закінчилося наше звичайне життя. Здавалося, що все хороше, добре і світле відійшло назавжди, стільки горя втрат, розлук, мрій, що так і залишилися мріями.
Вже нічого ніколи не буде як раніше, але ж ми досі живемо і працюємо, не переставали працювати весь цей час. Ми вже так звикли до тривог, що не звертаємо на них уваги.
А скільки вже написано книжок про цю війну, а скільки ще буде. Нічого не можна забувати! А головне, нікого! Працюємо, живемо, пам'ятаємо і вистоємо!